Батькам майбутніх першокласників

Щороку у вересні тисячі дівчаток і хлопчиків шестирічного віку розпочинають свій шлях до школи. Шкільне дитинство від самого початку вимагає від дитини іншої позиції — вона стає школярем, учнем. Це – її перша соціальна роль. 
Як показала у своїх дослідженнях Л.І.Божович, яка однією з перших проаналізувала психологічний зміст переходу до статусу школяра, зі вступом дитини до школи перебудовується весь хід її життя: безтурботний час дозвілля змінюється обов'язковими справами, які вимагають відповідальності, дитина починає ходити до школи, виконувати вимоги програми, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримувати шкільного режиму, шкільних правил поведінки, добре засвоювати навчальний матеріал. 
Щоб навчання в сім’ї мало цілеспрямований характер і найкраще забезпечувало розвиток дитини, батьки повинні мати певні педагогічні знання, розуміти не тільки важливість, значення освітньої роботи з дитиною, а й методику цієї роботи. Також вони мають бути ознайомлені з обсягом знань і умінь, яким повинна володіти дитина, йдучи до школи. 
Збільшується самостійність дитини, скорочується опіка дорослих: батьків, рідних. Від того, як використає дитина свою свободу, заповнюючи вільний простір часу між домівкою і школою, організує власну діяльність вдома, стане її шлях навчання легким, приємним та радісним чи тернистим, буде вона здоровою і життєрадісною чи хворобливою та скаліченою, або ж втратить життя.

 Соціалізація старшого дошкільника 
Дошкільне дитинство – коротка і щаслива мить. Дитина входить в світ з широко відкритими здивованими очима і кожну хвилину вона пізнає щось нове у цьому цікавому світі. Більшу частину знань про навколишнє малюк засвоює саме в дошкільному віці і завдання дорослих направити стихійне самопізнання в розумно-кероване русло. 
Величезним запасом знань, нагромадженим людством, діти, які не відвідують дитячий садок, оволодівають під час ігор, прогулянок, спостережень, у процесі повсякденного спілкування з батьками, занять з ними. Батьки повинні уважно ставитися до запитань дітей, намагатися правильно відповідати на них. Це підтримує й розвиває інтерес, стимулює допитливість, а заняття, проведені в ігровій формі, сприяють кращому запам’ятовуванню і розумінню поданого матеріалу. Ще до школи дитина нагромаджує значний обсяг знань про предмети, з якими вона діє в іграх, у побуті, про матеріали, їхні якості і властивості, про інструменти і деякі трудові процеси. Водночас з наданням знань, у дитини необхідно розвивати вміння спостерігати, порівнювати, виділяти основні якості та ознаки предметів, властивості, особливості, причинно-наслідкові залежності у явищах, що спостерігаються. Для цього необхідно запропоновувати дітям ігри-завдання, які потребують певних розумових зусиль. 
У даному розділі пропонуються серії знань, основані на вимогах «Базового компоненту дошкільної освіти в Україні і програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко». а також приблизний перелік і зміст дидактичних ігор і бесід з дітьми. 
Згідно з «Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні» дитина шести років має: 
- оперувати назвою держави, розуміти, що Україна є її рідною країною, називати столицю; 
- поважати державні символи; 
- знати, що світ населяють різні народи, орієнтуватися у тому, що деякі особливості їхнього зовнішнього вигляду, типові види занять, особливості побуту, пов’язані з умовами проживання. 


 Режим дня майбутнього першокласника 
Школа ставить перед першокласником нові вимоги. Дитина включиться у систематичну навчальну працю, у неї з’являться нові обов’язки і турботи, відбудеться зміна рухової активності. Тому, організовуючи режим дня для дошкільника, батьки допоможуть дитині швидше адаптуватися до життєвих змін. Режим – це раціональне і чітке чергування сну, їжі, відпочинку, різних видів діяльності протягом доби. Для дитини правильно організований режим – умова не тільки збереження і зміцнення здоров’я, але й успішного навчання. Сон. Велике значення для підтримки дієздатності першокласника має сон. Для дітей 6–7 років нормальна тривалість сну – 10–12 годин. Недостатня тривалість сну негативно відбивається на нервовій системі дитини: знижується діяльність кори головного мозку у відповідь на подразнення. Але для повноцінного відпочинку нервової системи і всього організму важливо забезпечити не тільки необхідну тривалість, але й достатню глибину сну. Для цього важливо зробити наступне: 
– привчіть дитину лягати і вставати в один і той же час, адже, коли дитина постійно лягає спати у певний час, її нервова система і весь організм заздалегідь готуються до сну; 
– перед сном запропонуйте дитині заняття, що заспокоюють нервову систему (спокійні ігри, читання); 
– перед сном обов’язково провітріть кімнату, в момент засинання дитини, а також під час її сну створіть спокійну обстановку (вимкніть яскраве світло, телевізор, припиніть голосні розмови). 
Харчування. Їжа потрібна дитині не тільки для вироблення енергії і відновлення зруйнованих у процесі життєдіяльності речовин і клітин, але й для побудови нових клітин і тканин. В організмі дитини процеси росту проходять надто інтенсивно. В їжі мають міститися у правильному співвідношенні всі речовини, що входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі і вітаміни. -
Білки містяться у молоці, м’ясі, рибі, яйцях - це основне джерело матеріалу для побудови тканин. 
- Жири слугують перш за все для покриття енергетичних витрат, з них створюється жирова тканина в організмі. Але надмірна кількість жирів у харчуванні веде до порушення обміну речовин. У їжі дітей мають міститися жири тваринного і рослинного походження. 
- Вуглеводи, які знаходяться у цукрі, крупах, картоплі і борошняних виробах, забезпечують організм енергією. 
- Мінеральні речовини і вітаміни сприяють нормальному росту, розвитку і життєдіяльності організму, обміну речовин. Повноцінне харчування передбачає співвідношення білків, жирів і вуглеводів 1:1:3 (або 1:1:4). Якщо це співвідношення порушено, то навіть високоякісна їжа погано засвоюється.